ПЕРЕЛІК ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ У РАМКАХ РОБОТИ СЕКЦІЙ КОНГРЕСУ

 

№ п/п

Суть проблеми

Чинне законодавство

1

2

3

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ

1

На практиці в обсязі оподатковуваних поставок для обов'язкової реєстрації осіб платниками ПДВ ураховуються операції, звільнені від оподаткування (ст. 5, 11 Закону України від 03.04.97  р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», далі – Закон про ПДВ). Тому платниками ПДВ змушені реєструватися особи, у яких основний обсяг становлять звільнені від ПДВ операції. У результаті вони декларують податкові зобов'язання в незначній сумі (значно менше 300 тис. грн. на рік) або взагалі нульові. Тобто декларувати вказаним особам нічого, але при цьому вони зобов'язані вести податковий облік з ПДВ, виписувати клієнтам «безПДВшні|» податкові накладні та подавати декларації з ПДВ.

Під таку реєстрацію підпадають, наприклад, аптеки, медустанови, навчальні заклади тощо.

Підпунктом 2.3.1 Закону визначено, що до обсягу операцій для обов'язкової реєстрації платником ПДВ включаються операції, які підлягають оподаткуванню згідно із Законом про ПДВ. А операції, звільнені від ПДВ за ст. 5, 11 Закону, такими не є. Отже, вони не повинні враховуватися з метою обов'язкової реєстрації платником ПДВ

Пункт 2.3:

«Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі:

2.3.1. Коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість)»

Технічні помилки у податковій накладній

 

2

Невизнання податковими органами права на податковий кредит у покупця, якщо в податкових накладних постачальника:

– дата виписування податкової накладної не збігається з датою першої події. У результаті якщо постачальник помилився і виписав податкову накладну хоч на день пізніше (в одному податковому періоді), покупець не може підтвердити податковий кредит;

– номер податкової накладної містить літери;

– є інші технічні помилки.

Скористатися пп. 7.2.6 Закону про ПДВ (подати до органу ДПС скаргу на постачальника) покупець може, тільки якщо він розрахувався з постачальником.

Отже, через технічні помилки постачальника покупець позбавлений права на податковий кредит за першою подією

 

Підпункт 7.2.1 Закону про ПДВ:

«Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної…».

 

Подпункт 7.2.3 Закону про ПДВ:

«Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках…».

 

Підпункт 7.2.6 Закону про ПДВ:

«Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту…

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією».

 

Пункт 3 Порядку, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165:

«При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного коду (номера, шифру) і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику – код (номер, шифр)»

ПДВ при купівлі легкового автомобіля

3

Платники податку, що придбавають легкові автомобілі для використання як об’єкта основних фондів, не мають права включити суму ПДВ, сплачену у складі вартості легкового автомобіля, ні до податкового кредиту, ні до складу валових витрат.

Це призводить до погіршення фінансового стану платників податку через зменшення їх оборотних коштів

 

Підпункт  7.4.2 Закону про ПДВ:

«Не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів), що включається до складу основних фондів».

 

Підпункт 5.3.3 Закону про прибуток:

«Не включаються до складу валових витрат витрати на:

…сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання…»

 

Визначення місця поставки послуг, наданих нерезидентом

4

Згідно з п. 6.5 «а»| Закону про ПДВ місцем поставки «неспеціальних» послуг (тобто інших, ніж перелічені в пп. «в»|, «г»|, «д»| п. 6.5), що надаються нерезидентом, завжди буде територія України (незалежно від того, де фактично надається послуга).

Тобто виходить, що коли послуги надані платнику  податку нерезидентом за межами території України (наприклад, за проживанням його спеціалістів у закордонному відрядженні або за ремонтом автомобіля), їх вартість повинна обкладатися ПДВ

Пункт 6.5 Закону про ПДВ:

«Місцем поставки послуг уважається:

а) за винятками, визначеними у підпунктах «в»,«д» – «е» цього підпункту, – місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом – місце розташування його представництва, а за відсутності такого – місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого – місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента»

Обмеження при визначенні переліку «спеціальних» послуг у сфері ЗЕД

5

Пункт 6.5 «д»| Закону про ПДВ містить спеціальні правила для оподаткування  окремих видів послуг. При цьому в роз'ясненнях податкових органів містяться вимоги обмежити «спеціальні» послуги переліками із застарілого класифікатора (Державного класифікатора продукції та послуг, затвердженого наказом Держстандарту від 30.12.97 р. № 822).

Через невизнання послуги «спеціальною» визначати порядок її оподаткування потрібно відповідно до пп. 3.1.1, тобто за фактичним місцем надання. У результаті відповідно до норм Закону про ПДВ неможливо визначити порядок обкладення ПДВ тих видів послуг,  місце фактичного надання яких  установити важко (наприклад, при наданні послуг через Інтернет)

 

Пункт 6.5 Закону про ПДВ:

« Місцем поставки послуг вважається:

д) місце реєстрації покупця або його постійного представництва, а за відсутності такого місця реєстрації – місце постійної адреси або постійного проживання, в разі якщо покупці, яким надаються нижченаведені послуги, проживають за межами митної території України, надають послуги з: 

– передання чи надання авторських прав, патентів, ліцензій, а також суміжних прав, у тому числі торгових марок;

– надання рекламних послуг та інших послуг з просування товарів (послуг) на ринку (промовтерства);

– надання послуг консультантами, інженерами, адвокатами, бухгалтерами, аудиторами, актуаріями та інших аналогічних послуг, а також з обробки даних та надання інформації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

– надання обов'язку утримуватися від проведення окремих видів діяльності частково або повністю;

– надання послуг фізичними особами, які перебувають у відносинах трудового найму з постачальником, на користь іншої особи;

– надання агентських послуг від імені та за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;

– надання в оренду рухомого майна (у тому числі банківських сейфів)»

Поставка товару через посередника – неплатника ПДВ

6

Застосування норм п. 4.7 Закону про ПДВ для посередницьких операцій, у яких посередник не є платником ПДВ, призводить до втрати податкового кредиту покупцем – через відсутність правил для виписування податкових накладних. Оскільки посередник не набуває права власності на товари (послуги), його участь в операції не повинна впливати на ПДВ продавця і покупця|

 

Пункт  4.7 Закону про ПДВ:

«…У випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі – комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі – комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом.

Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

У разі коли платник податку (далі – повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі – довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставка в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставка інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.

При цьому довіритель не збільшує податковий кредит на суму коштів (вартість цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу), перерахованих (переданих) повіреному, але має право на збільшення податкового кредиту у податковий період отримання товарів (робіт, послуг), придбаних повіреним за його дорученням.

Зазначене правило не поширюється на операції з експортування вживаних товарів за межі митної території України або з імпортування вживаних товарів на митну територію України в межах зазначених договорів, оподаткування яких регулюється відповідними нормами цього Закону»

Обкладення ПДВ операцій з передачі об’єктів соціальної інфраструктури на баланс місцевих рад

7

У процесі реформування сільського господарства підприємствам – правонаступникам колишніх КСП передано на баланс об’єкти соціальної інфраструктури, які не підлягали паюванню між членами КСП.

На сьогодні ці підприємства не можуть утримувати такі об’єкти і мають намір передати їх на баланс місцевим радам. Деякі із зазначених об’єктів не включені до переліку об’єктів соціальної інфраструктури, передача яких не є об’єктом оподаткування відповідно до пп. 3.2.9 Закону про ПДВ, наприклад, дороги загального користування, дамби для утримання води тощо.

Тому сільгосппідприємства при безплатній передачі вказаних об’єктів на баланс місцевих рад змушені нараховувати та сплачувати ПДВ, що є для них непомірним тягарем

Згідно з пп. 3.2.9 Закону про ПДВ не є об’єктом оподаткування операції з безоплатної передачі неприватизованих об’єктів житлового фонду (включаючи місця загального користування та прибудинкові будівлі й споруди), а також об’єктів соціальної інфраструктури (у тому числі об’єктів їх незавершеного будівництва) з балансу платника податку на баланс юридичної особи, майно якої перебуває в державній або комунальній власності, чи безпосередньо на баланс відповідної місцевої ради.

Для цілей цього підпункту під об’єктами соціальної інфраструктури слід розуміти:

– заклади дошкільного виховання, середньої та середньо-професійної освіти, дитячі музичні та художні школи;

– заклади охорони здоров’я, пункти медичного огляду, профілактики та допомоги працівникам;

– спортивні зали та майданчики, стадіони, дитячі табори відпочинку;

– клуби та будинки культури;

– бібліотеки та бібліотечні колектори;

– об’єкти житлово-комунального господарства, у тому числі мережі постачання електроенергії, газу, тепла, води та водовідведення; будівлі та споруди, призначені для їх обслуговування (котельні, бойлерні, каналізаційні та водопровідні споруди, колектори

та їх обладнання);

– пожежні депо та протипожежна техніка й обладнання

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Про застосування звичайних цін при продажу основних фондів неплатника податку на прибуток

1

У Законі про прибуток  дві спеціальні норми конкурують між собою:

– згідно з п. 7.4 при здійсненні операцій з пов'язаними особами і неплатниками податку на прибуток дохід від продажу товарів (робіт, послуг) визначається з урахуванням звичайних цін;

– згідно з п. 7.5 валовий дохід від продажу основних фондів і нематеріальних активів є прибутком, який визначається за правилами ст. 8 цього ж Закону. При цьому про необхідність застосування звичайних цін у разі продажу таких активів особам, указаним у п. 7.4, нічого не сказано.

У зв'язку із цим існує дві думки щодо визначення валового доходу при продажу основних фондів і нематеріальних активів указаним особам:

1) звичайні ціни – застосовуються, оскільки основні фонди і нематеріальні активи підпадають під визначення товарів, про продаж яких ідеться в п. 7.4 Закону про прибуток;

2) звичайні ціни – не застосовуються, оскільки в п. 7.5 ідеться про включення до складу валового доходу прибутку, а не доходу, про який ідеться в п. 7.4, а ці показники не рівнозначні|

 

Згідно з п. 7.5 Закону про прибуток до валового доходу платника податку включається прибуток від продажу основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації, визначеній згідно зі ст. 8 цього Закону.

Такий прибуток є:

– сумою перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 і нематеріальних активів (пп. 8.4.3);

– сумою перевищення продажної вартості основних фондів груп 2, 3 та 4 над балансовою вартістю відповідної групи (пп. 8.4.4).

Згідно з п. 7.4 Закону про прибуток при здійсненні операцій з пов'язаними особами або особами, які не є платниками податку на прибуток за ставкою 25 %  або сплачують його за іншими, ніж платник податку, ставками, дохід від продажу товарів (робіт, послуг) визначається  виходячи з договірних цін, але не менших від звичайних цін на дату продажу

 

Про часткову ліквідацію об’єктів основних фондів групи 1

2

Норма пп. 8.4.8 Закону про прибуток допускає подвійне трактування порядку ліквідації об'єктів основних фондів групи 1 за рішенням платника податку:

– з одного боку, передбачено, що з не залежних від платника податку обставин такі об'єкти можуть бути зруйновані, викрадені та ліквідовані частково;

– з іншого боку, порядок ліквідації стосується  всього об'єкта, а для його зруйнованої (викраденої) частини не виписано

 

 

Згідно з пп. 8.4.8 Закону про прибуток у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з не залежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози або неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, у якому виникають такі обставини:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнює до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 та 4 щодо основних фондів цих груп

Про виведення з експлуатації частини об’єкта основних фондів групи 1

3

Неврегульованим є питання про виведення з експлуатації частини об'єкта основних фондів групи 1 (наприклад, одного поверху в багатоповерховій будівлі) у зв'язку із продажем такої частини або передачею її з балансу на баланс, у тому числі за рішенням органів Центральної виконавчої влади

 

У Законі про прибуток  не передбачено норми, що стосуються часткового виведення з експлуатації об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем (передачею), у тому числі за рішенням органів Центральної виконавчої влади.

Також немає порядку:

– визначення доходу від такого продажу (передачі);

– визначення залишкової вартості об'єкта основних фондів після продажу (передачі) його частини;

– подальшої амортизації решти частини такого об'єкта

 

Про право на валові витрати при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну

4

Неврегульованим залишається питання про те, чи мають право платники податку, що перейшли зі спрощеної системи оподаткування (ЄП, ФСП) на загальну систему,  включати до складу валових витрат з подальшим перерахунком за п. 5.9 Закону про прибуток вартість залишків запасів, які були придбані до такого переходу, але виручка від їх продажу надійшла вже після переходу на загальну систему оподаткування 

 

Згідно з п. 5.9 Закону про прибуток платник податку зобов'язаний вести податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, витрати на придбання яких включаються до складу валових витрат (за винятком отриманих безплатно).

Платники єдиного податку у своїй діяльності керуються Указом Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про| спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

У зв'язку із цим норми  ст. 5 Закону про прибуток на них не поширюються і вартість придбаних запасів до складу валових витрат не включається. Аналогічне роз'яснення надане в листі ДПАУ від 06.02.07 р. № 2169/7/15-0217.

Водночас визнання валового доходу без валових витрат, пов'язаних з його отриманням, суперечить| нормам Закону про прибуток

 

Податковий облік акцій і ТМЦ, унесених до статутного фонду

5

Неврегульованим залишається питання про податковий облік акцій і товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), отриманих як внесок до статутного фонду.

На сьогодні таке отримання прирівняне до придбання тільки листом ДПАУ від 11.12.08 р. № 25852/7/15-0217. Завдяки цьому платники податку мають право на «ціннопаперові|» витрати в частині акцій (пп. 7.6.3 Закону про прибуток) і валові витрати в частині ТМЦ (пп. 5.2.1 та п. 5.9). Проте таке право не закріплене на законодавчому рівні

У Законі про прибуток аналогічна норма діє тільки стосовно основних фондів і нематеріальних активів.

Згідно з пп. 8.4.11 Закону про прибуток до придбання основних фондів і нематеріальних активів прирівнюються операції із включення таких основних фондів і нематеріальних активів до складу статутного фонду з подальшим включенням основних фондів до складу відповідної групи ОФ (і подальшою її амортизацією)

 

Податковий облік затрат, пов’язаних з демонтажем основних фондів

6

Не ясно, куди в податковому обліку відносити витрати, пов’язані з демонтажем основних фондів у зв’язку з їх ліквідацією або заміною

 

У Законі про прибуток діє норма пп. 8.4.8, яка стосується податкового обліку основних фондів, що підлягають ліквідації.

Про витрати на саму ліквідацію Закон про прибуток умовчує

 

Цільове використання коштів суб’єктами видавничої діяльності

7

Не ясно, на які цілі видавці (видавничі організації), у яких немає власної поліграфічної бази, можуть  використовувати кошти, що вивільняються з-під оподаткування згідно з пільгою пп. 7.13.7 Закону про прибуток, якщо використання таких коштів передбачене на цілі переоснащення видавничо-поліграфічної бази.

У цьому випадку пільга не працює, а заважає. Адже вказані організації крім пільговуваної| діяльності провадять і непільговувану| – також видавничу діяльність, від якої часто отримують збитки. Проте 25 % прибутку, отримуваного від пільговуваної| діяльності, вони не можуть спрямувати ні на покриття таких збитків (це буде нецільове використання таких коштів), ні на розвиток власної бази (її просто немає).

Виходить, що такі 25 % вилучені з обороту і «заморожені» (тобто не дісталися ні підприємству, ні бюджету

 

Згідно з пп. 7.13.7 Закону про прибуток тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняється від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

Суми коштів, що вивільняються у зв'язку з наданням податкових пільг, спрямовуються суб'єктом господарської діяльності – платником податку на переоснащення видавничо-поліграфічної бази, розробку і впровадження новітніх технологій, розширення виробництва книжкової продукції (до останнього – згідно з листом ДПАУ від 24.02.05 р. № 3445/7/15-1117 – належить розширення тільки виробничих потужностей) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Указаний Порядок затверджено постановою КМУ від 15.10.03 р. № 1643 (далі – Постанова № 1643, Порядок  № 1643), де сказано (п. 4), що вивільнені кошти акумулюються на окремому банківському рахунку для обліку грошових коштів цільового використання  з відображенням їх руху.

На вказаний рахунок грошові кошти перераховуються у строки, установлені для сплати податку на прибуток. Не перераховані в ці строки грошові кошти вважаються використаними не за цільовим призначенням.

Завважимо, що Порядок  № 1643 не був продовжений до 2015 року, тому з 1 січня 2009 року  втратив чинність

 

Розроблення порядку обліку витрат для оподатковуваних операцій

8

На законодавчому рівні не встановлено порядок визначення об'єкта  оподаткування в разі, якщо бюджетною установою не ведеться облік валового доходу і валових витрат, а також не нараховується амортизація

Згідно з п. 3.1 Закону про прибуток об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, розрахованого відповідно до п. 4.3 цього Закону на суму:

– валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону;

– амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі ст. 8 і 9 цього Закону

ПОДАТОК З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Оподаткування подарунків, отриманих фізичною особою не від роботодавця

1

Згідно з нормами Закону України від 22.05.03 р. № 889-IV| «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон № 889) якщо подарунки фізичній особі видаються не її роботодавцем, то юридична особа як податковий агент за однією і тією ж операцією може утримувати ПДФО за ставкою 15 % або 5 % чи взагалі не утримувати. Адже отримувач подарунка – фізособа| після закінчення року самостійно зобов'язаний подати декларацію про доходи і сплатити податок за її результатами.

У результаті недоутримання| ПДФО до підприємства може  бути застосований міра відповідальності у вигляді фінансової санкції в розмірі 200 % суми недоутриманого| податку.

Фізична особа при утриманні ПДФО за більшою, ніж потрібно, ставкою втратить частину свого доходу

 

Пункт 1.1:

«Додаткові блага – кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою| особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами...».

 

Підпункт  4.2.9:

«Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку <…>, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням».

 

Стаття 14:

«Кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини»

 

Необхідність застосування підвищувального коефіцієнта при оподаткуванні негрошових доходів фізичних осіб

2

Формулювання норм Закону № 889 дозволяють трактувати по-різному  питання застосування підвищувального коефіцієнта при оподаткуванні негрошових доходів фізичних осіб:

1) підвищувальний коефіцієнт не застосовувати до всіх негрошових доходів фізичних осіб;

2) підвищувальний коефіцієнт не застосовувати до всіх негрошових доходів фізичних осіб, за винятком негрошових додаткових благ|

                                                                

Пункт 3.4:

«При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт...».

 

Абзац дев'ятий пп. 4.2.9:

«якщо додаткові блага надаються у формах, відмінних від грошової», то об'єкт обкладення ПДФО визначається за правилами, передбаченими п. 3.4 цього Закону»

 

Визначення податкового агента при купівлі юридичною особою рухомого майна у фізичних осіб – не СПД

3

Доходи фізособи|  від продажу рухомого майна підлягають обкладенню ПДФО. Проте у спеціальній статті Закону № 889 (ст. 12) установлено необхідність оподаткування доходу тільки для випадків, коли юридична особа придбаває рухоме майно з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу| або через посередника.

Для ситуацій, що не відповідають цим умовам (наприклад, придбання рухомого майна юридичною особою без посередника), податкового агента не визначено.

Тому можна зробити висновок, що в подібній ситуації юридична особа – не посередник не є податковим агентом

Пункт 12.5:

«Податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору».

 

Пункт 12.3:

«Якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу»

Право на «дитячу» і загальну ПСП для батьків

4

Норми Закону № 889, що регулюють порядок надання подвійної ПСП («дитячої» і загальної), виписано нечітко. У результаті цього на практиці не завжди застосовується правило, згідно з яким з метою надання обох ПСП одному з батьків граничний розмір заробітної плати, що дає право| на ПСП, збільшується шляхом множення  на кількість дітей

 

Абзац перший пп. 6.5.1:

«Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суму, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень».

 

Абзац другий пп. 6.5.1:

«При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та розмірах, передбачених підпунктами «а»| – «в»| підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей

ОБЛІК ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

Відображення в обліку земельних ділянок за нормативною оцінкою

1

У ході перевірок ревізори вимагають зняття з балансу земельних ділянок, які обліковуються бюджетними установами за нормативною оцінкою через відсутність коштів на проведення експертної оцінки, та фіксують це як порушення

Згідно зі ст. 13 Закону  від 11.12.03 р. № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі – Закон № 1378)  земельні ділянки відображаються у бухгалтерському обліку за експертною оцінкою

 

 

ВНЕСКИ ДО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ

Про черговість сплати пенсійних внесків  при банкрутстві підприємств

1

У підприємств, яких оголошено банкрутами, при виплаті заборгованості із заробітної плати виникає проблема, пов'язана зі строками сплати внесків до Пенсійного фонду. Причина в тому, що норми двох законів вступають в колізію,  по-різному встановлюючи строки сплати внесків до Пенсійного фонду при виплаті зарплати:

 – Закон України від 09.07.03 р. № 1058-IV| «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 20)  (далі – Закон № 1058) зобов'язує сплачувати внески одночасно з виплатою зарплати;

– Закон України від 14.05.92 р. № 2343-XII| «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343) зобов'язує сплачувати внески у третю чергу – після повного погашення інших видів заборгованостей, для яких судом і Законом № 2343 установлено першу та другу черговість.

 

У зв'язку із цим у підприємств-банкрутів виникають проблеми при виплаті заборгованості із зарплати – адже неможливо одночасно виконати вимоги двох законів, а порушення вимог Закону № 1058 може призвести до нарахування штрафних санкцій

 Законом  № 2343 (ст. 31) визначено черговість платежів, які здійснюються з ліквідаційної маси банкрута:

– 1-ша черга – заборгованість із заробітної плати, яка існувала не більше 3 місяців;

– 2-га черга – заборгованість із заробітної плати понад три місяці;

– 3-тя черга – податки, збори, обов'язкові платежі,  у тому числі внески до Пенсійного фонду.

Згідно з вимогами Закону № 2343  вимоги кожної наступної черги погашаються тільки після повного погашення вимог попередньої черги.

З іншого боку, згідно з вимогами законодавства про оплату праці при виплаті заробітної плати підприємство зобов'язане  перерахувати всі обов'язкові платежі, пов'язані з такою виплатою, зокрема внески до Пенсійного фонду (ст. 20 Закону № 1058; Порядок прийняття банками для виконання розрахункових документів на виплату заробітної| плати, затверджений

постановою правління Пенсійного фонду від 07.04.09 р. № 12-1 (далі – Порядок № 12-1).

Таким чином, у наявності колізія між нормами законодавчих актів

Пенсійне страхування| членів| фермерських| господарств|

2

Статтею 4 Закону від| 26.06.97 р. № 400/97-ВР «Про збір| на обов’язкове| державне| пенсійне| страхування|»  (далі| – Закон № 400) не передбачено| ставку для нарахування| та утримання| страхових| внесків| до Пенсійного фонду з доходів| членів| фермерських| господарств|

Відповідно до Закону № 1058 члени фермерських| господарств|, у тому числі| тих, які| обрали| особливий| спосіб| оподаткування|, підлягають| загальнообов’язковому| державному пенсійному| страхуванню|.

Розмір ставки, за якою| повинні| нараховуватися| внески| з доходів| членів| фермерських| господарств|, Законом № 400 не визначено|

ТРУДОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ

Члени фермерських| господарств| як наймані| працівники|

1

Закон від| 19.06.03 р. № 973-IV| «Про фермерське| господарство|» (далі| – Закон про фермерське| господарство|) забороняє| членам господарства| працювати| в ньому| за трудовим| договором, тобто| бути| найманими| працівниками|. Тому члени господарства| не можуть| користуватися| пільгами|, передбаченими| законодавством| для найманих| працівників| (податкова| соціальна| пільга|, пільгова| ставка внеску| на пенсійне| страхування|, податковий| кредит із ПДФО та ін.)

Як визначено| у ст. 3 Закону про фермерське| господарство|, членами фермерського| господарства| не можуть| бути| особи, які| працюють| у ньому| за трудовим| договором (контрактом)

 

 

 

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ПІДПРИЄМСТВ АПК

Додаткові умови| для отримання| бюджетної| підтримки|

1

На практиці| комісії|, які| приймають| рішення| про включення| підприємства| в реєстр| отримувачів| бюджетної| підтримки|, висувають| перед сільгосппідприємствами| додаткові| умови| для отримання| дотацій| (наприклад|, подання| документів|, не передбачених| відповідними| Порядками використання| бюджетних| коштів|, що| спрямовуються| на підтримку| підприємств| АПК (далі| – Порядки). Оскільки збір| і підготовка| таких документів| забирає| багато| часу, підприємство| може| не встигнути| вчасно| їх подати

–

Цільове використання| одержаних| бюджетних| коштів|

2

Деякими Порядками визначено|, що| в разі| нецільового| використання| отриманих| бюджетних| коштів| вони повертаються| в бюджет, а сільгосппідприємство| позбавляється| права на отримання| бюджетної| підтримки| протягом| трьох| років|.

Водночас напрями| використання| вказаних| коштів| Порядками не передбачено|, адже| здебільшого| підприємствам| компенсують| із бюджету вже| понесені| витрати|. Проте при перевірках| контролюючі| органи| висувають| вимоги| щодо| їх цільового| використання|

Пунктом 6 Порядку використання| у 2009 – 2013 роках| бюджетних| коштів|, що| спрямовуються| на підтримку| підприємств| агропромислового| комплексу через механізм| здешевлення| кредитів| (затверджений| постановою| КМУ від| 26.02.09 р. № 153) передбачено|, що| в разі| встановлення| контролюючими| органами факту незаконного отримання| та/або нецільового| використання| одержаних| бюджетних| коштів| надання| позичальнику| будь-якої| державної| підтримки| протягом| поточного року та трьох| наступних| бюджетних| періодів| (з урахуванням| абзацу четвертого цього| пункту) припиняється|, а кошти|, що| незаконно одержані| чи| витрачені| не за цільовим| призначенням|, повертаються| до держбюджету|.

Пунктом 6 Порядку використання| у 2009 році| коштів|, передбачених| у державному бюджеті| для селекції| в рослинництві| (затверджений| постановою| КМУ від| 18.03.09 р.  № 232) передбачено|, що|  для отримання| бюджетних| коштів| підприємства| повинні| подати письмове| зобов’язання| повернути| в місячний| строк до бюджету кошти| в разі| встановлення| контролюючими| органами факту їх незаконного отримання| та/або нецільового| використання|. У разі| неповернення| коштів| у зазначений| строк нараховується| пеня| в розмірі| 120 % річних| облікової| ставки НБУ за кожний| день прострочення|. При виявленні| вказаних| фактів| підприємству| припиняється| надання| будь-якої| державної| підтримки| протягом| поточного та трьох| наступних бюджетних періодів.

Водночас у Порядках відсутня| інформація про напрями| використання| отриманих| коштів|

Удосконалення порядку виплати| дотацій| за продані| переробним| підприємствам| молоко та м’ясо|

3

Діючий Порядок обліку| та використання| коштів|, спрямованих| на виплату| дотацій| сільськогосподарським| товаровиробникам| за поставлені| ними переробним| підприємствам| молоко та м’ясо| в живій| вазі| (затверджений| постановою| КМУ від| 02.04.09 р. № 291, далі| – Порядок № 291) є недосконалим| і дає| можливість| переробним| підприємствам| уникати| виплати| дотацій| сільгоспвиробникам|

Згідно з Порядком № 291 нарахування| і виплата| дотацій| здійснюється| переробними| підприємствами| всіх| форм власності|, що| мають| власні| та орендовані| переробні| потужності|

ФІКСОВАНІЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК

Документи для підтвердження| статусу платника| фіксованого| сільськогосподарського| податку|

1

У зв’язку| з тим| що| чинним| законодавством| не передбачено| чітких| строків для реєстрації| договорів| оренди| земельних| ділянок|, ця| реєстрація| затягується| на досить| значний| період| – від| декількох| місяців| до декількох| років|.

Тому сільгосппідприємства| не можуть| отримати| витяг| з Державного кадастру про склад земель та їх грошову| оцінку| для подання| разом з Податковим розрахунком| фіксованого| сільськогосподарського| податку|. 

ДПАУ у своєму| листі| від| 09.04.09 р. № 7487/7/15-0717 зробила| спробу| вирішити| цю| проблему, але| на практиці| отримати| відповідні| дані| в районних| відділах| Держкомзему досить| складно, оскільки| немає| конкретного переліку| документів|, які| слід| подати

Згідно з п. 5 Положення про порядок справляння| та обліку| фіксованого| сільськогосподарського| податку| (затверджене|  постановою| КМУ від| 23.04.99 р. № 658, далі| – Положення № 658) для набуття| (підтвердження|) статусу платника| ФСП, окрім| податкових| розрахунків| та розрахунку| питомої| ваги|, сільгосппідприємство| повинне| подати витяг| з Державного земельного кадастру про склад земель сільгоспугідь| та їх грошову| оцінку|.

У листі| ДПАУ від| 09.04.09 р. № 7487/7/15-0717 визначено|, що| в разі| використання| сільгосппідприємствами| земельних| ділянок|, правовстановлюючі| документи| яких| проходять| процедуру оформлення| і ще| не зареєстровані| в базі| даних| структурних| підрозділів| Центру Державного земельного кадастру, для розрахунку| ФСП слід| брати| облікові| дані| про їх площі|, надані| відділами| Держкомзему в районах

 

   

ОПЛАТА ПРАЦІ

Про порядок розрахунку середньої зарплати при неповному робочому дні

1

Не встановлено чіткого механізму розрахунку  середньої заробітної плати для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності  в разі роботи застрахованої особи в режимі неповного робочого дня.

Відсутність такого порядку на практиці призводить до розбіжностей із приводу розміру нарахованої  допомоги між страхувальниками та Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Підприємство опиняється між двох вогнів: у разі заниження суми виплати працівник може пред'явити позов до підприємства, а  в разі завищення підприємству загрожують  штрафні санкції з боку Фонду

Постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» (далі – Постанова № 1266) установлено, що у всіх випадках (крім випадків, коли ведеться підсумований облік робочого часу) для розрахунку страхових виплат застосовується середньоденна заробітна плата.

У листі ФСС з ТВП від 05.02.09 р. № 01-16-211 пропонується для розрахунку страхових виплат (у разі роботи підприємства в режимі неповного робочого часу) застосовувати середньогодинну ставку, виходячи з  якої і розраховувати суму допомоги з тимчасової непрацездатності, – за робочі години за графіком роботи  хворого працівника

Виплата водіям| надбавки за класність|

2

Не визначено термін «фактично відпрацьований час» для виплати водіям надбавки за класність|

Нормами пп. 4 п. 3 постанови КМУ від 30.08.02 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі – Постанова № 1298) введені надбавки за класність водіям 2-го класу – 10 %, водіям  1-го класу – 25 % установленої тарифної ставки за відпрацьований час.

Як передбачено п. 1 додатка 3 до наказу Мінпраці від 02.10.96 р. № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Наказ № 77), водіям вантажних і легкових автомобілів, автобусів установлюється щомісячна надбавка за класність у таких розмірах:

водіям 2-го класу  – 10 %, 

водіям 1-го класу – 25 % установленої тарифної ставки за відпрацьований час

ДОПОМОГА З ТИМЧАСОВОЇ НЕПРАЦЕЗДАТНОСТІ

Обчислення допомоги| з тимчасової| непрацездатності| при сумісництві|

1

Не врегульоване питання оплати  внутрішньому сумісникові  часу хвороби: виходячи із середньої зарплати тільки за основним місцем роботи чи із включенням заробітку за сумісництвом|

Як установлено абзацом третім п. 21  Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням,  затвердженого  постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266 (далі – Порядок № 1266), середньоденна (середньогодинна) зарплата (дохід) за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період зарплати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески, на кількість відпрацьованих робочих днів (годин) у відповідному періоді розрахункового періоду за основним місцем роботи|

 

       

НЕОБОРОТНІ АКТИВИ

Нарахування зносу| на необоротні| активи|

1

За діючою нормою нарахування зносу, наприклад на транспортні засоби, уже через 4 роки  вони будуть числитися на балансі як повністю зношені. Водночас з огляду на те, що за технічними характеристиками ці засоби можуть експлуатуватися й експлуатуються ще тривалий час після нарахування такого зносу, щорічно виникає потреба  визначити їх справедливу остаточну вартість за допомогою експертів, послуги яких оплачуються за рахунок бюджетних коштів. У першу чергу це стосується визначення вартості спеціальних видів обладнання, які експлуатуються протягом багатьох років

Листом Держказначейства від  20.12.05 р. № 07-04/2362-11163 установлено норми зносу для окремих груп необоротних активів, згідно з якими необоротні активи, що віднесені до 2-ї та 3-ї груп, визнаються повністю зношеними вже після 4 та 6 з половиною років експлуатації відповідно, що не збігається з терміном їх технічної придатності до експлуатації

 

 

   

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ПІДПРИЄМСТВ АПК

Цільове використання| сум дотацій|, отриманих| від| переробних| підприємств|

1

Як свідчить практика, сільгосппідприємства, що отримують дотації від переробних підприємств за поставлені молоко та м’ясо, стикаються з проблемою цільового використання таких коштів. Адже законодавством не передбачено конкретні напрями використання сум дотацій у разі, якщо підприємство забезпечене кормами, поголів’ям, племінними ресурсами та ветеринарними приладами (тобто ресурсами,  визначеними п. 8 Порядку обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ від 02.04.09 р. № 291, далі – Порядок № 291)

Як установлено п. 8 Порядку № 291, сільгосптоваровиробники використовують суми дотацій за поставлені молоко та м’ясо виключно для розвитку тваринництва – у першу чергу з метою забезпечення тваринництва кормами, відтворення поголів’я, придбання племінних ресурсів та здійснення ветеринарних заходів

Додаткові умови| для отримання| бюджетної| підтримки|

2

На практиці комісії, які приймають рішення про включення підприємства в реєстр отримувачів бюджетної підтримки, висувають перед сільгосппідприємствами додаткові умови для отримання дотацій (наприклад, подання документів, не передбачених відповідними Порядками використання бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств АПК (далі – Порядки). Оскільки збір і підготовка таких документів забирає багато часу, підприємство може не встигнути вчасно їх подати

–

Цільове використання| одержаних| бюджетних| коштів|

3

Деякими Порядками визначено, що в разі нецільового використання отриманих бюджетних коштів вони повертаються в бюджет, а сільгосппідприємство позбавляється права на отримання бюджетної підтримки протягом трьох років.

Водночас напрями використання вказаних коштів Порядками не передбачено, адже здебільшого підприємствам компенсують із бюджету вже понесені витрати. Проте при перевірках контролюючі органи висувають вимоги щодо їх цільового використання

Пунктом 6 Порядку використання у 2009 – 2013 роках бюджетних коштів, що спрямовуються на підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів (затверджений постановою КМУ від 26.02.09 р. № 153) передбачено, що у разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання та/або нецільового використання одержаних бюджетних коштів надання позичальнику будь-якої державної підтримки протягом поточного року та трьох наступних бюджетних періодів (з урахуванням абзацу четвертого цього пункту) припиняється, а кошти, що незаконно одержані чи витрачені не за цільовим призначенням, повертаються до держбюджету.

Пунктом 6 Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для селекції в рослинництві (затверджений постановою КМУ від 18.03.09 р. № 232) передбачено, що  для отримання бюджетних коштів підприємства повинні подати письмове зобов’язання повернути у місячний строк до бюджету кошти у разі встановлення контролюючими органами факту їх незаконного отримання та/або нецільового використання. У разі неповернення коштів у зазначений строк нараховується пеня у розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. При виявленні вказаних фактів підприємству припиняється надання будь-якої державної підтримки протягом поточного та трьох наступних бюджетних періодів.

Водночас у Порядках відсутня інформація про напрями використання отриманих коштів

Удосконалення порядку виплати| дотацій| за продані| переробним| підприємствам| молоко та м’ясо|

4

Діючий Порядок № 291 є недосконалим і дає можливість переробним підприємствам уникати виплати дотацій сільгоспвиробникам

Згідно з Порядком № 291 нарахування і виплата дотацій здійснюється переробними підприємствами усіх форм власності, що мають власні та орендовані переробні потужності

ФІКСОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК

Розрахунок, на підставі якого визначається право сплачувати ФСП

1

При визначенні питомої ваги доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва у загальній сумі валового доходу включення до цієї суми безнадійної кредиторської заборгованості, сум, отриманих від реалізації іноземної валюти та основних засобів, які використовувалися у господарській діяльності підприємства та ін., зменшує дохід від реалізації сільгосппродукції власного виробництва і може позбавити сільгосппідприємство, яке не здійснює види діяльності, відмінні від сільгоспвиробництва, права бути платником ФСП

Розрахунок питомої ваги (затверджений наказом Мінагрополітики від 22.11.07 р. № 818), на підставі якого визначається право сплачувати ФСП, передбачає для визначення загальної суми валового доходу включати кредитові обороти за усіма субрахунками до рахунка 79 «Фінансові результати», окрім одержаних з бюджету сум фінансової підтримки, доходу від реалізованої іноземної валюти, яка надійшла у вигляді кредитів, та від експорту сільгосппродукції, доходу від первісного визнання та від зміни вартості сільгосппродукції та біологічних активів

 

 

   

ВНЕСКИ ДО ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ

Про черговість сплати пенсійних внесків  при банкрутстві підприємств

1

У підприємств, що оголошені банкрутами, при виплаті заборгованості із заробітної плати виникає проблема, пов'язана із строками сплати внесків до Пенсійного фонду. Причина в тому, що норми двох законів вступають у колізію,  по-різному встановлюючи строки сплати внесків до Пенсійного фонду при виплаті зарплати:

 – Закон України від 09.07.03 р. № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 20)  (далі – Закон № 1058) зобов'язує сплачувати внески одночасно з виплатою зарплати;

– Закон України выд 14.05.92 р. № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон № 2343) зобов'язує сплачувати внески у третю чергу – після повного погашення інших видів заборгованостей, для яких судом і Законом № 2343 установлена перша і друга черговість.

У зв'язку із цим у підприємств-банкрутів виникають проблеми при виплаті заборгованості із зарплати – адже неможливо одночасно виконати вимоги двох законів, а порушення вимог Закону № 1058 може призвести до нарахування штрафних санкцій

 

Законом  № 2343 (ст. 31) визначено черговість платежів, що здійснюються з ліквідаційної маси банкрута:

– 1-ша черга – заборгованість із заробітної плати, що існувала не більше 3 місяців;

– 2-га черга – заборгованість із заробітної плати понад три місяці;

– 3-тя черга – податки, збори, обов'язкові платежі,  у тому числі внески до Пенсійного фонду.

Згідно з вимогами Закону № 2343  вимоги кожної наступної черги погашаються тільки після повного погашення вимог попередньої черги.

З іншого боку, згідно з вимогами законодавства про оплату праці при виплаті заробітної плати підприємство зобов'язане  перерахувати всі обов'язкові платежі, пов'язані з такою виплатою, зокрема внески до Пенсійного фонду (ст. 20 Закону № 1058; Порядок прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затверджений

постановою правління Пенсійного фонду від 07.04.09 р. № 12-1 (далі – Порядок № 12-1).

Таким чином, у наявності колізія між нормами законодавчих актів

 

   

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ

Строк давності податкових накладних для комунальних підприємств

1

У разі застосування касового методу підприємствами –  постачальниками теплової енергії, природного газу, послуг з водопостачання та водовідведення, вартість яких входить до складу квартплати або плати за утримання житла, виникає проблема у комунальних підприємств, пов'язана із строком давності податкових накладних, що є підставою для відображення податкового кредиту.

Право на податковий кредит виникає тільки на дату здійснення розрахунків з постачальниками (п. 1.11 Закону України від 03.04.97  р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», далі – Закон про ПДВ).

Через заборгованість споживачів комунальних послуг комунальні підприємства часто мають можливість розрахуватися з постачальниками, тільки коли спливають1 095 днів із дня виписування постачальниками податкових накладних  (згідно з роз'ясненнями ДПАУ такий строк давності мають податкові накладні).

У результаті комунальні підприємства взагалі втрачають податковий кредит із ПДВ

 

Пункт 1.11 Закону про ПДВ:

«Касовий метод – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг)».

 

Пункт 11.11 Закону про ПДВ:

«11.11. Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі – ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

При зміні способу визначення бази оподаткування суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною такого способу.

Терміни, що використовуються у цьому пункті, мають таке значення:

послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, – послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок»

Розподіл податкового кредиту при роботі за касовим методом і за першою подією

2

Для ситуації, коли комунальне підприємство одночасно здійснює операції, що обкладаються ПДВ, за правилом першої події і за касовим методом, ДПАУ роз'яснила: потрібно розподіляти вхідний ПДВ за загальногосподарськими витратами пропорційно до їх використання у вказаних операціях (лист від 29.02.08 р. № 4081/7/16-1515-05).

Проте конкретний механізм обліку ПДВ податковим органом не запропоновано.

Підпункт 7.4.3 Закону про ПДВ передбачає часткове включення до складу податкового кредиту  сум ПДВ тільки в разі, якщо товари (послуги) частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні. А операція, що обкладається за касовим методом, – це операція, яка обкладається  ПДВ (як і операція, що обкладається податком  за першою подією).

Іншими словами,  розподілу вхідного ПДВ за загальногосподарськими витратами Законом про ПДВ не передбачено

 

Підпункт  7.4.3 Закону про ПДВ:

«У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду»

 

Визначення податкового кредиту при придбанні основних засобів

3

Проблема полягає у визначенні частини суми ПДВ, яку можна включити в податковий кредит, якщо бюджетна установа – платник  ПДВ придбала основні засоби за рахунок коштів спецфонду, які використовуватимуться для надання:

– безкоштовних послуг (виконання державних функцій, які фінансуються з бюджету за загальним фондом, тобто кошти виділяються тільки на утримання установи);

–  платних послуг, що обкладаються ПДВ

Відповідно до пп. 7.4.3 Закону про ПДВ у разі, якщо товари (послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні,  до суми податкового кредиту включається та частина сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, що відповідає частині використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду

СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕЖИМ З ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ДЛЯ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВ  (ст. 81 Закону про ПДВ)

Коригування податкового кредиту при зміні напрямів використання придбаних ТМЦ та основних фондів

1

Нормативними документами не передбачена можливість та механізм коригування податкового кредиту, відображеного у скороченій декларації з ПДВ при придбанні товарів (основних фондів), у разі зміни напряму використання таких товарів (основних фондів)  з діяльності, яка підпадає під спецрежим, на іншу діяльність

Згідно з п. 5.8 Порядку заповнення та подання декларації з ПДВ (затверджений наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166, далі – Наказ № 166, Порядок № 166) коригування податкового кредиту здійснюється тільки в разі зміни напряму використання придбаних товарів (основних фондів) з іншої діяльності на діяльність, яка підпадає під спеціальний режим оподаткування

Розрахунок бюджетного відшкодування при експорті сільгосппродукції

2

Порядок відшкодування сум ПДВ, сплачених (нарахованих) постачальникам товарів, вартість яких включається до вартості сільгосптоварів, що поставляються на експорт (затверджений Наказом № 166), передбачає можливість відшкодування лише тих сум ПДВ, що включені до складу податкового кредиту в періоді, у якому відбувається експорт сільгосппродукції. Але ж виробництво сільгосппродукції триває декілька місяців, тому суб’єкти спецрежиму, що експортують свою продукцію, позбавляються права на отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ,  відображених у складі податкового кредиту протягом періоду виробництва такої продукції

Згідно з п. 81.4 Закону про ПДВ  при вивезенні сільськогосподарських товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту сільгосппідприємство – виробник таких товарів (послуг) має право на бюджетне відшкодування ПДВ, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів (послуг), вартість яких включається до складу виробничих факторів. Таке відшкодування здійснюється в загальному порядку

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Капітальні трансферти та право на амортизацію основних фондів

1

У Законі про прибуток немає визначення капітальних трансфертів, що стало причиною неоднозначного підходу до оподаткування таких коштів. Так, згідно з недавнім роз'ясненням ДПАУ (лист від 03.04.09 р. № 7013/7/15-0217) доходи, отримані у вигляді капітальних трансфертів, підлягають включенню до складу валового доходу на підставі пп. 4.1.6 Закону про прибуток. У зв'язку із цим було відкликано попереднє роз'яснення ДПАУ (лист від 11.05.05 р. № 8978/7/15-1117), згідно з яким капітальні трансферти до складу валового доходу не включалися, проте основні фонди, створені (придбані) на такі кошти, не підлягали амортизації, а в підприємства не було права на валові витрати в межах ремонтного ліміту в разі їх поліпшення.

Сьогодні неясно, чи продовжує діяти заборона на амортизацію таких основних фондів і на валові витрати в межах ремонтного ліміту? Якщо ні, то з якого часу заборону знято?

Згідно з пп. 8.1.2 Закону про прибуток амортизації підлягають витрати на придбання (самостійне виготовлення) основних фондів для власного виробничого споживання, а також на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшень основних фондів.

Згідно з пп. 8.7.1 Закону про прибуток платники податків мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які затрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації (у т. ч. орендованих), у сумі, що не перевищує 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного періоду

 

Продаж товарів за ціною, нижчою від ціни придбання

2

У Законі про прибуток немає норм, що забороняють продаж товарів за ціною, нижчою від ціни придбання. Збиткові продажі не суперечать поняттю «господарська діяльність», оскільки спрямовані на отримання доходу, хоч і в меншій сумі. В окремих випадках під час проведення документальних перевірок такі операції не визнаються пов'язаними з господарською діяльністю, оскільки вони припускають отримання збитків, а не прибутку. На підставі цього робиться висновок про неправомірність віднесення на валові витрати  первісної вартості проданого із збитком товару.

Судова практика із цього питання має суперечливий характер (постановою ВГСУ від 03.08.05 р. у справі № 32/585 суд підтримав платника податків; постановою ВСУ від 25.03.08 р. № 08/39 суд визнав у платника податків завищення валових витрат і податкового кредиту з ПДВ)

Згідно з п. 5.1 Закону про прибуток валові витрати – сума будь-яких витрат платника податків, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) для їх подальшого використання у власній  господарській діяльності.

Господарська діяльність – будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі (п. 1.32 Закону про прибуток).

Валовий дохід – загальна сума доходу від усіх видів діяльності, у тому числі від продажу товарів, робіт, послуг (пп. 4.1.1 п. 4.1 Закону про прибуток).

Обмеження щодо включення затрат до складу валових витрат передбачені тільки відносно сум збитків, отриманих у зв'язку із продажем за ціною нижчою від ціни придбання землі (пп. 8.9.1), цінних паперів (пп. 7.6.1), а також товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам за цінами, нижчими від звичайних (пп. 5.3.9).

Установлення додаткових обмежень Законом про прибуток не дозволяється (п. 5.11)

 

Витрати на мерчандайзинг  і валові витрати

3

Неврегульованим є питання про право товаровиробника (оптового продавця), який продав свій товар у роздрібну мережу (супермаркети) згідно з договором купівлі-продажу, на включення до валових витрат послуг супермаркету з мерчандайзингу (вміле розташування товару на полицях).

На сьогодні укладення договору на мерчандайзингові послуги є обов'язковою умовою всіх супермаркетів.

Водночас,  оскільки право власності на товар постачальника перейшло до супермаркету, робиться висновок про те, що витрати на оплату послуг мерчандайзингу стосуються вже не свого товару, а чужого, отже, права на валові витрати постачальник не має. Відмовившись від договору на такі послуги, постачальник ризикує не продати свій товар у строки, застережені для його реалізації, і зазнає прямих збитків

 

Згідно з пп. 5.2.1 Закону про прибуток до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), з урахуванням обмежень, установлених п. 5.3 – 5.7 Закону про прибуток.

Витрати на оплату послуг мерчандайзингу – новий вид витрат на збут, пов'язаний із продажем товару виробника (постачальника), – незважаючи на те, що формальне право власності на такий товар перейшло супермаркету.

Практика показує, що супермаркети не зацікавлені у своєчасному продажу товару, а після закінчення строку його реалізації повертають товар постачальнику

Заповнення декларації з податку на прибуток після подання уточнюючого розрахунку

4

У розділі 2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства (наказ ДПАУ від 29.03.03 р. № 143) механізм виправлення помилок у поточній декларації представлено поясненнями до заповнення рядків 02.2 і 05.2.

Практика показує, що цього недостатньо.

Зокрема, неясно, як правильно заповнювати рядки декларації, якщо до її подання до органу ДПС було подано уточнюючий розрахунок у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок попередніх періодів:

–  поточного року;

– минулих років.

 

На сьогодні про окремі нюанси такого заповнення можна узнати тільки з Порядку проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток (додаток 1 до наказу ДПАУ від 05.12.08 р. № 761).  Так, у разі виправлення помилок шляхом подання уточнюючого розрахунку:

– рядки 02.2 і 05.2 декларації не заповнюються (хоча в разі виправлення помилок, пов'язаних з амортизацією, рядок 05.2 заповнюється);

– рядок 15 такої декларації повинен дорівнювати рядку 14 декларації за попередній звітний період поточного року з урахуванням даних уточнюючого розрахунку (даних його рядка 7)

 

Унесення змін до форми податкового звіту

5

У податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, затвердженому наказом ДПАУ від 11.07.97 р. № 233 (далі – Податковий звіт),  відсутній рядок, де має  відображатися  фінансування за загальним фондом кошторису, отримане установою, яка зареєстрована в органі ДПС з кодом ознаки неприбутковості 0014

Форма Податкового звіту не передбачає відображення в рядках 2 – 2.5 фінансування за загальним фондом бюджетної установи 

ФІКСОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК

Розрахунок, на підставі якого визначається право сплачувати ФСП

1

При визначенні питомої ваги доходу від реалізації сільгосппродукції власного виробництва у загальній сумі валового доходу включення до цієї суми безнадійної кредиторської заборгованості, сум, отриманих від реалізації іноземної валюти та основних засобів, які використовувалися в господарській діяльності підприємства та ін., зменшує дохід від реалізації сільгосппродукції власного виробництва і може позбавити сільгосппідприємство, яке не здійснює види діяльності, відмінні від сільгоспвиробництва, права бути платником ФСП

Розрахунок питомої ваги (затверджений наказом Мінагрополітики від 22.11.07 р. № 818), на підставі якого визначається право сплачувати ФСП, передбачає для визначення загальної суми валового доходу включати кредитові обороти за усіма субрахунками до рахунка 79 «Фінансові результати», окрім одержаних з бюджету сум фінансової підтримки, доходу від реалізованої іноземної валюти, яка надійшла у вигляді кредитів, та від експорту сільгосппродукції, доходу від первісного визнання та від зміни вартості сільгосппродукції та біологічних активів

Проблемні питання, для вирішення яких необхідні законодавчі зміни або отримання офіційних роз'яснень на запити редакцій, висвітлюватимуться на сторінках наших видань у рубриці «Вирішення неврегульованих питань».